28 квітня 2026 р. під час Щорічного форуму «Енергоефективні міста» у м. Гімарайнш (Португалія), проєктами «Стала мережа кліматично нейтральних міст України SUN4Ukraine» та «Угода мерів – Схід» був спільно організований практичний семінар, в якому взяли участь представники адміністрацій українських муніципалітетів Красилів, Львів, Пустомити, Рівне, Хмельницький та Чортків.
Для українських міст енергетичний перехід вже не обмежується питаннями кліматичних цілей – він також стосується забезпечення функціонування лікарень, систем водопостачання та громад під час війни. У цьому ракурсі на сесії було розглянуто, як муніципалітети продовжують протидіяти зміні клімату в ситуації повномасштабної війни, розв'язаної Росією проти України, коли потрібно відповідати також на виклики відбудови. На сесії обговорювався практичний досвід: що з втіленого муніципалітетами вже приносить результати, який досвід можна поширити та яка підтримка потрібна містам для того, щоб не втрачати темп розвитку в найближчі роки.
Енергетична стійкість та енергетичний перехід в українських містах
Децентралізована енергетика стає ключовим рішенням для забезпечення стійкості, а також вона значно прискорює впровадження сонячної енергетики. Цей напрямок потребує подальшого розвитку, але українські міста стикаються з проблемою недостатнього потенціалу, особливо під час війни. Представники міст-учасників розповіли, як ризики, пов'язані з війною та вразливістю інфраструктури, прискорили інвестиції в установку сонячних панелей на дахах, розподілену генерацію, акумуляторні накопичувачі енергії та теплові насоси, особливо для критично важливої громадської інфраструктури, зокрема лікарень, шкіл та водоканалів. Кілька муніципалітетів навели конкретні приклади: Мер м. Красилів Ніла Островська пояснила, як громаді вдалось встановити сонячні електростанції в лікарні та на об'єктах водоканалу, а також як наразі проводяться роботи з термомодернізації лікарні. Схожим досвідом поділився мер м. Пустомити Олег Серняк. Він повідомив, що в місті спостерігається стабільний прогрес у встановленні сонячних електростанцій на громадських будівлях і що існують плани щодо подальшого розширення цієї ініціативи, хоча обмежене фінансування кваліфікованого монтажного персоналу залишається ключовою перешкодою. Окрім розвитку енергетичного сектору, це невелике місто досягає результатів в багатьох інших напрямках: розробляється очолений громадою проєкт відновлення річки, реконструюються очисні споруди; також посилюються наявні Плани дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК) та Муніципальні енергетичні плани (МЕП) для кращої інтеграції заходів, пов'язаних зі зміною клімату, у ширшу систему розвитку міста.
Місто Чортків вирізняється своїм чітким та довгостроковим баченням: стати містом, що на 100% використовує відновлювану енергію. Мер м. Чортків Володимир Шматко на прикладі програми «Сонячний Чортків» пояснив, що це прагнення вже починає здійснюватись: по всій громаді встановлено близько 14 сонячних електростанцій. Потужність підходу, який реалізується в м. Чортків, ґрунтується на поєднанні стратегічного планування та практичного впровадження. У місті діє кілька програм, система енергетичного моніторингу для громадських будівель та спеціалізований муніципальний відділ, відповідальний за енергетичний менеджмент. Водночас, як і багато інших невеликих муніципалітетів, м. Чортків стикається з перешкодами на шляху масштабування цих ініціатив, зокрема через обмежену кількість технічного персоналу, який можна залучити до встановлення та обслуговування систем відновлюваної енергетики. Це висвітлює ширшу проблему: навіть дуже амбітним містам потрібна стала підтримка потенціалу, щоб перетворити довгострокові бачення на втілені в життя повноцінні енергетичні системи.
Місто Рівне надає один з найбільш передових прикладів структурованого кліматичного та енергетичного планування серед українських міст. Заступник мера м. Рівне Артем Ганущак пояснив, що Рівне, як єдиний український муніципалітет, відібраний для участі в програмі пілотних кліматично нейтральних міст «NetZeroCities», активно узгоджує свої стратегії із національними та європейськими кліматичними нормативами. Рівне поєднує довгострокове бачення з практичними інструментами. Інтелектуальні системи моніторингу енергії, розумні лічильники та розробка муніципальної платформи енергетичних даних вже сприяють прийняттю більш обґрунтованих рішень. Водночас м. Рівне інвестує в конкретні проєкти, від термомодернізації громадських будівель до встановлення теплових насосів та сонячних панелей. Попри такі досягнення, м. Рівне стикається із кадровим дефіцитом та активно намагається вирішити цю проблему: ділиться своїм досвідом та навчається в інших міст.
Заступник мера м. Хмельницький Василь Новачок також зробив акцент на тому, як українські міста створюють різноманітний та надійний портфель енергетичних та інфраструктурних проєктів, навіть під час війни. Місто Хмельницький водночас інвестує у відновлювану енергетику, громадський транспорт та водну інфраструктуру і поєднує різні інструменти фінансування для успішної реалізації проєктів. Вже працює сонячна електростанція потужністю 1 МВт; рішення на основі енергосервісних компаній та контрактів (ЕСКО) сприяють підвищенню енергоефективності муніципальних систем. Водночас місто модернізує свій парк громадського транспорту: за підтримки ЄБРР планується, що на маршрут вийдуть 44 нові тролейбуси. Партнерство з міжнародними фінансовими установами, зокрема з Північною екологічною фінансовою корпорацією (NEFCO), також відіграє важливу роль, особливо в галузі підтримки ремонту та реконструкції шкіл, дитячих садків та інфраструктури водоочисних споруд. Досвід м. Хмельницький показує, як міста можуть поєднувати різні джерела фінансування та сектори для формування єдиної узгодженої траєкторії розвитку. Водночас, для управління таким широким портфелем проєктів потрібна потужна координаційна спроможність, що залишається проблемою для багатьох муніципалітетів України.
Усі міста мають чіткі прагнення і висловлюють тверду політичну рішучість та наміри досягати нових результатів. У м. Львів, одному з найбільших міст України та ключовому центрі гуманітарних ініціатив, зусилля, спрямовані на здійснення енергетичного переходу, реалізуються в ситуації зростаючого тиску на муніципальні системи. Заступник мера м. Львів Сергій Кіраль пояснив, яким чином війна безпосередньо впливає на здатність міста встановлювати системи відновлюваної енергетики у великих масштабах. Зміни в інституційних пріоритетах в умовах воєнного часу призвели до змін у кадровому складі та організаційній структурі, що впливає на профільний потенціал, потрібний для довгострокового кліматичного та енергетичного планування. Попри це, м. Львів продовжує демонструвати вражаючу інституційну стійкість та рух вперед. Попри всі труднощі, продовжується реалізація програм енергоефективності та модернізації соціального житла, також здійснюються значні інвестиції у сектор біогазу та встановлення теплових насосів.
Дані, моніторинг та можливість відтворення
Ще однією важливою темою стало зростаюча значущість енергетичного моніторингу та доступу до достовірних даних. Міста-учасники повідомили про позитивні результати у впровадженні інтелектуальних систем моніторингу та розумних лічильників, що дозволить їм оптимізувати процес отримання даних для визначення пріоритетів та прийняття рішень. Кілька муніципалітетів також будують партнерські відносини з ІТ-фахівцями та університетами для посилення цифрових інструментів енергетичного планування. Неодноразово підкреслювалося значення розбудови потенціалу шляхом встановлення партнерських стосунків, при цьому такі міста, як Львів, поділились досвідом співпраці з технічними університетами для забезпечення муніципальних команд потрібними навичками. Місто Рівне навело схожі приклади та наголосило, що українські міста мають налагоджувати зв'язки та продовжувати обмін інформацією щодо поточних і майбутніх викликів, які часто потребують спільних рішень.
Пріоритети майбутньої підтримки та взаємного навчання
Учасники наголосили на важливості нарощувати потенціал по всій Україні, зокрема шляхом посилення зв'язків із технічними університетами та вже наявними мережами, наприклад, «Асоціацією енергоефективних міст України», та ініціативами, зокрема «Угода мерів –Схід». Також пролунав заклик забезпечити краще представництво малих міст, особливо з населенням менше 20.000 жителів, під час проведення майбутніх заходів – адже такі міста стикаються з вираженим кадровим дефіцитом та обмеженістю ресурсів.
За підсумками практичного семінару було сформульовано кілька рекомендацій, зокрема щодо підтримки взаємного навчання між містами, які мають передовий досвід, та тими, які продовжують розвивати свій потенціал у сфері кліматичного планування, щоб уточнити шляхи фінансування та проаналізувати можливості відтворення наявних моделей, наприклад, мереж когенерації, в інших місцях.
Семінар в м. Гімарайнш підтвердив, що війна не змусила українські міста призупинити протидію зміні клімату та адаптації до неї – вони переформатують її з урахуванням цих екстремальних умов. Проєкт «Стала мережа кліматично нейтральних міст України SUN4Ukraine» продовжуватиме розширювати та забезпечувати такі зусилля завдяки майбутнім ініціативам з розбудови потенціалу, зокрема «Кліматичному центру українських міст».